Chapter 3

¹ І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. ²Я вас годував молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете, ³бо ви ще тілесні. Бо коли заздрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не полюдському робите? ⁴Бо коли хто каже: Я ж Павлів, а інший: Я Аполлосів, то чи ж ви не тілесні?

⁵ Бо хто ж Аполлос? Або хто то Павло? Вони тільки служителі, що ви ввірували через них, і то скільки кому дав Господь. ⁶Я посадив, Аполлос поливав, Бог же зростив, ⁷тому ані той, хто садить, ані хто поливає, є щось, але Бог, що родить! ⁸І хто садить, і хто поливає одне, і кожен одержить свою нагороду за працею своєю! ⁹Бо ми співробітники Божі, а ви Боже поле, Божа будівля. ¹⁰Я за благодаттю Божою, що дана мені, як мудрий будівничий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, як він будує на ній!

¹¹ Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. ¹²А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, ¹³то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. ¹⁴І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; ¹⁵коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

¹⁶ Чи не знаєте ви, що ви Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? ¹⁷Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви!

¹⁸ Хай не зводить ніхто сам себе. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. ¹⁹Цьогосвітня бо мудрість у Бога глупота, бо написано: Він ловить премудрих у хитрощах їхніх! ²⁰І знову: Знає Господь думки мудрих, що марнотні вони!

²¹ Тож нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все ваше: ²²чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє усе ваше, ²³ви ж Христові, а Христос Божий!