Chapter 74

¹ Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська? ²Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився, ³підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!... ⁴Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої, ⁵виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева... ⁶А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами, ⁷Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили... ⁸Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів... ⁹Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде... ¹⁰Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє? ¹¹Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

¹² А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі! ¹³Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах, ¹⁴Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині, ¹⁵Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі! ¹⁶Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце, ¹⁷всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

¹⁸ Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє! ¹⁹Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди! ²⁰Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля! ²¹Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє! ²²Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного! ²³Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!