Chapter 137

¹ Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! ²На вербах у ньому повісили ми свої арфи, ³співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень! ⁴Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця? ⁵Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя! ⁶Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

⁷ Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!... ⁸Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла! ⁹Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...