Chapter 129

¹ Пісня прочан. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повість! ²Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали! ³Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни, ⁴та Господь справедливий, Він шнури безбожних порвав!

⁵ Нехай посоромлені будуть, і хай повідступають назад усі ті, хто Сіона ненавидить! ⁶Бодай стали вони, як трава на дахах, що всихає вона, поки виросте, ⁷що нею жмені своєї жнець не наповнить, ані оберемка свого в'язальник, ⁸і не скаже прохожий до них: Благословення Господнє на вас, благословляємо вас ім'ям Господа!