Chapter 13

¹ І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: Подивися, Учителю яке то каміння та що за будівлі! ²Ісус же до нього сказав: Чи ти бачиш великі будинки оці? Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується! ³Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій: ⁴Скажи нам, коли станеться це? І яка буде ознака, коли все те виконатись має?

⁵ Ісус же почав промовляти до них: Стережіться, щоб вас хто не звів. ⁶Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я. І зведуть багатьох. ⁷І як про війни почуєте ви, і про воєнні чутки, не лякайтесь, бо статись належить тому. Та це ще не кінець. ⁸Бо повстане народ на народ, і царство на царство, будуть землетруси місцями, буде голод. Це початок терпінь породільних. ⁹Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на свідчення їм. ¹⁰Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана. ¹¹Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий. ¹²І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть навпроти батьків, і їм смерть заподіють. ¹³І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!

¹⁴ Коли ж ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав пророк Даниїл, що вона залягла, де не слід, хто читає, нехай розуміє, тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. ¹⁵І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого. ¹⁶І хто на полі, хай назад не вертається взяти одежу свою. ¹⁷Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, у ті дні! ¹⁸Моліться ж, щоб не трапилося це зимою! ¹⁹Будуть бо ті дні такою скорботою, що її не було з первопочину світу, що його Бог створив, аж досі, і не буде. ²⁰І коли б Господь не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні. ²¹Тоді ж, як хто скаже до вас: Ото, Христос тут, Ото там, не йміть віри. ²²Бо повстануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити ознаки та чуда, щоб спокусити, як можна, і вибраних. ²³Але ви стережіться! Я сказав вам усе наперед.

²⁴ Але за тих днів, по скорботі отій, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла. ²⁵і зорі спадатимуть з неба, і сили небесні порушаться... ²⁶І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із великою потугою й славою. ²⁷І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від краю землі до край-неба.

²⁸ Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо. ²⁹Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, під дверима. ³⁰Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться! ³¹Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! ³²Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні Анголи на небі, ні Син, тільки Отець. ³³Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане! ³⁴Як той чоловік, що від'їхав, і залишив свій дім, і дав рабам своїм владу й кожному працю свою, а воротареві звелів пильнувати. ³⁵Тож пильнуйте, не знаєте бо, коли прийде пан дому: увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком. ³⁶Щоб вас не застав, що спите, коли вернеться він несподівано. ³⁷А що вам Я кажу, те всім Я кажу: Пильнуйте!