Chapter 34

¹ І говорив Елігу та й сказав: ²Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене! ³Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує. ⁴Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре. ⁵Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє. ⁶Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя... ⁷Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду, ⁸і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними? ⁹Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

¹⁰ Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди! ¹¹Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату! ¹²Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права. ¹³Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав? ¹⁴Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав, ¹⁵всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

¹⁶ Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів: ¹⁷Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного? ¹⁸Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний? ¹⁹Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук, ²⁰за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською. ²¹Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її, ²²немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались. ²³Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд. ²⁴Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших. ²⁵Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть! ²⁶Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці, ²⁷за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх, ²⁸щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених. ²⁹Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом, ³⁰щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

³¹ Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду! ³²Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити! ³³Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи! ³⁴Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає: ³⁵Йов говорить немудро, а слова його без розуміння. ³⁶О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди, ³⁷бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...