Chapter 18

¹ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав: ²Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо! ³Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні? ⁴О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

⁵ Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його: ⁶його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його, ⁷стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!... ⁸Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: ⁹пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому, ¹⁰на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

¹¹ Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах. ¹²Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене. ¹³Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти. ¹⁴Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш... ¹⁵Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка. ¹⁶Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне. ¹⁷Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому. ¹⁸Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його. ¹⁹У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання. ²⁰На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші... ²¹Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!