Chapter 5

¹ Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу! ²Коли ж вони кажуть: Як живий Господь, то справді клянуться неправдою. ³Хіба ж очі Твої не для правди, о Господи? Уразив Ти їх, але їм не болить, понищив Ти їх, та відмовились узяти поуку вони, обличчя свої поробили від скелі твердішими, відмовилися навернутись! ⁴А Я думав: Це прості лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого. ⁵Піду но собі до вельможних і з ними помовлю, бо знають дорогу Господню вони, право Бога свого, та й вони усі разом зламали ярмо, а шлеї пірвали! ⁶Тому лев лісовий їх поб'є, погубить їх вовк степовий, пантера чигає на їхні міста: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножились їхні гріхи, їхні відступства численними стали! ⁷Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, і присягаються тим, хто не Бог. Я їх нагодував, а вони чужоложать і натовпом ходять до дому блудниці, ⁸волочаться, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони свого ближнього... ⁹Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя?

¹⁰ Зберіться на мури його та й понищте, але не вчиняйте кінця їм! Усуньте підпори його, бо вони не для Господа, ¹¹бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Господь. ¹²Вони відцуралися Господа та говорили: Немає Його, й зло не прийде на нас, ні меча, ані голоду ми не побачимо! ¹³А пророки поробляться вітром, і немає в них слова Господнього, отак їм пороблено буде! ¹⁴Тому вирікає отак Господь Бог Саваот: За те, що говорите слово таке, ось Я в уста твої вкладу слово Своє за огонь, а народ цей то дрова, і він пожере їх! ¹⁵Ось Я приведу іздалека народа на вас, о доме Ізраїлів, каже Господь, це сильний народ, стародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говоритиме. ¹⁶Його сагайдак, як відчинений гріб, усі хоробрі вони. ¹⁷І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'їсть твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міста твої, на які ти надієшся... ¹⁸Та й за тих днів, говорить Господь, не зроблю Я із вами кінця! ¹⁹І буде, як скажуть: За що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцям служити ви будете в краї не вашому!...

²⁰ Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь. ²¹Почуй же оце, ти народе безумний й безсердий, який має очі й не бачить, має вуха й не чує! ²²Чи Мене ви боятись не будете, каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок поклав за границю для моря, за вічну межу, якої воно не перейде: хоч повстануть, та не переможуть, і шумітимуть хвилі його, але не переступлять її! ²³А серце в народа цього неслухняне та непокірне, відпали вони та й пішли. ²⁴І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній часу його, стереже нам уставлені тижні для жнив.

²⁵ Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від вас стримали цеє добро. ²⁶Бо в народі Моєму безбожники є, чигають вони, немов той птахолов, вони сітки розставили, хапають людей... ²⁷Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повиростали та збагатились вони! ²⁸Потовстіли вони та погладшали, переступають також міру злого, справедливо вони не судили сирітського суду, і мають поводження! і не помагають убогим у їхній справі. ²⁹Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над народом, як цей, не помститься душа Моя? ³⁰Чудне та страшне стало в краї: ³¹пророки віщують неправду, при помочі їхній панують священики, і народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому прийде?