Chapter 7

¹ Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження! ²Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! ³Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! ⁴Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. ⁵Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, ⁶бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

⁷ Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце. ⁸Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! ⁹Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. ¹⁰Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

¹¹ Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить, ¹²бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. ¹³Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? ¹⁴За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! ¹⁵В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. ¹⁶Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? ¹⁷Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? ¹⁸Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. ¹⁹Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. ²⁰Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, ²¹тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, ²²знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

²³ Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона! ²⁴Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? ²⁵Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! ²⁶І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! ²⁷Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! ²⁸Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... ²⁹Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...